Шешори 2008

Не буду багато писати, фотографії говорять самі за себе.

Шешори 2008

Наша квартира

Давно обіцяв... і ось вона!

Гляньте на лівий верхній край помальованого будинку... це не наша квартира :)
Це мансарда, а ми будем жити під нею.
Сфотографовано це чудо від мами дружини, тому ми зможемо при бажанні обмінюватися з нею сигналами :)

Зсередини ще не було чого фоткати, там все сіре і тільки голі стіни. Тому додаю план квартири, щоб всі бажаючі змогли зрозуміти на що ж вона похожа зсередини.
Планування як на мене просто супер :)
З ліфта (який ще найближчий рік працювати не буде :)) направо, входите і вашому зору відкривається розкішний, просторий коридор. На одній з стін якої буде висіти наша гордість - пазл який ми склали :)
Якщо прийшов з друзями, а дружина з дітьми вже спить - можна тихенько проскользнути на кухню (вона справа).
Якщо не ховаємося - то йдемо прямо у велику гостинну.
Решта - не для гостей :)

П.С. З цінами на квартири творяться погані речі, тому ... Кризису - ДА!

Здай кров - спаси життя

Такі і подібні написи можна побачити в обласній станції переливання крові.
Спитаєте як мене туди занесло?
Держава рішила збільшити кількість донарів за допомогою вагітних :) Щоб оформити декретну відпустку ваша дружина має принести довідку що хтось пожертвував 200 мл своєї крові!
Почалося все в п"ятницю, коли я в 14-30 забіг туди з бажанням здати свою кров і піти далі далі по своїм справам. На мене глянули ліниво і сказали що вже трохи запізно, що мені не срочно і щоб я прийшов в понеділок зранку.
В понеділок я зрозумів чому так! Здача крові - довгий процес з залученням біля 10 лікарів :)
1. Спочатку реєстратура - де тобі виписують карточку донора і направляють здати аналізи крові щоб визначити групу крові і рівень гемоглобіну.
2. Забув сказати про ту карточку! Там я підписався що не надаю сексуальних послуг за гроші і що у випадку якщо я міняю сексуальних партнерів часто то завжди користоюся презервативами :)
Ще я підписався що у випадку якщо я щось приховав (можливо в мене є невиліковні хвороби) і це зашкодило тому коли перелили кров, то це випадок кримінальної відповідальності з моєї сторони. Це що значить що вони не перевіряють мою кров перед тим як її комусь лити!?
3. Відвідуєш два кабінети з лікарями де з тебе за язик витягують історію хворіб. Що цікаво, так те що не можна робити пірсінг перед здачею крові :)
Після того тебе направляють в аудиторію де всіх заставляють пити чай :) Треба сказати що він доволі смачний.
Йду далі... це вже стало схожим на квест з ігри в якому тебе довго готують до останньої битви :)
Підхожу до наступної лікарки.
"Ой, щось страшно здавати кров" - пожалівся їй один з тих хто йшов переді мною.
"Як дінок бити, то всі сильні! А як кров здавати - то всі слабі!" - відповіла вона йому. Ну, думаю, зараз і я отримаю свою порцію пі... :) І чую "Ой, дитинко! Вдівай ці кульочки на ноги і халатик. Не переживай, все буде добре. Проходь ось туди, вверх і весь час на ліво. Акуратненьоко!" Відчув себе дитиною :)
Далі черга бажаючих здати кров прямо перед кімнатою. Не витримав і заглянув в неї, а там декілька чоловік сидять в зручних кріслах, таких як в зубного і здають кров. Не так вже й страшно. Я собі зручно вмостився в диванчику біля тої кімнати і став чекати. Тут чую якийсь двіжняк почався! Вибігла лікарка і сказала звільнити диванчик, після чого винесли з кімнати здорового бугая! От, думаю, перший раз кров здаю, а тут таке. В мене на лиці з"явилася напівістерична усмішка...
- Наступний! Заходьте!
- Заходи (сказав другий в черзі тому хто був перший)
- Та щось вже не хочеться :)

Лікарки не переставали жартували, всім наступним казали що візьмть в них по 400 мл крові замість 200, бо вони дуже добре виглядають :)
Прийшла і моя черга. Вмостився я на кріслі позручніше, проставив руку в віконце, а там, з тої сторони медсестра в марлевій пов"язці почала крутитися біля моєї руки. Я відвернувся, щоб не бачити її махінацій. Не боляче. Потім повернувся глянути що ж там твориться... і за 30 см від себе бачу величезну голку в моїй руці! Ну звісно, з такою голкою як в шпріці вони б пів дня з мене кров цідили :) А пакетик з моєю кров"ю вже виглядав таким великим (своєї крові ой як жалко :)) що я сказав медсетрі "може вже хватить?". Вона тільки ліниво подивилася в мою сторону і сказала що я вже можу не зжимати кулак, а розслабити руку. Через деякий час я відчув що щось не те. Ще через пару секунд в мене стало темніти в очах... лікарки забігали навколо мене... кров перестали брати... я нанюхався нашатиря... голову мені опустили на рівень колін. За пару секунд я вже відійшов і своїм ходом пішов звідти :)
Забув згадати, поки мене відкачували, там ще одному дядьку стало зле, тому лікарки швидко мене кинули і побігли до іншого :)
Вийшло що з мене викачали тільки 140 мл :) (але ж я жадіна!)
Назад ішов через ті кімнати де вдягався в халатик. І та ж медсестра сказала:
- тобі було погано
- трошки
- то зразу видно. на, візьми цукерочку
:) ось так я заробив цукерку, попив чай на халяву і заробив 10 грн. + держава гарантує один день оплачуваної відпустки, але від останнього я відмовився бо вже тиждень не був на роботі.
Ось так розпочався робочий тиждень