Отож, продовжу ділитися своїми враженнями про Сан-Франциско. Перша частина описана тут.
Подивилися ми на San Francisco з Bridgeway і махнули в місто.
Їхати - одне задоволення. Гляньте на ці широкі дороги, розмітку і ... ВЕЛОСИПЕДНІ доріжки!
Пам"ятаєте фільми де ганстери втікають від міліції по крутим вуличкам з різкими перепадами висоти. Це знову ж тут, в Сан-Франциско.
По одній з таких вуличок, Lombard Street, ми спускаємося і нам відкривається вид на частину міста.
Взагалі таких вуличок багато, на одній такій ми піднімалися вверх. Не знаю як машина нас тягнула, але на верху було червоне світло, тому ми мусили зупинитися. А коли включили зелене ми з пробуксовкою, свистом і втиснутою в підлогу педалькою газу рушали. Купа туристів дивилася на нас, а я розводив руками, мол "Ну а що ми можемо зробити?! Інакше не поїде!". А вони у відповідь теж розводили руками :)
Ще одним "атракціоном" був проїзд на cable car. Я б його назвав трамваєм без електрики. Він їздить по цетру міста, і рухається чіпляючись за кабель який проходить під дорогою! Добре що я пішов фотографувати його спереду, бо лише тоді здогадався що до нього черга! Давно такого не бачив.
І цей трамвайчик також вміє підніматися по крутим схилам.
Вирішили зійти в центрі міста і прогулятися пішки.
І лише тут починаєш інакше ставитися до клієнтів для яких пишеш софт. Одна справа коли чуєш їхні назви, і знаєш скільки мільйонів доларів вони заробляють в рік. А інша справа коли бачиш їхні офіси і магазини, ходиш попри них. Відчуваєш гордість за себе і за компанію. Все таки ми пишемо те чим вони користуються. А клієнти круті, і прямо в центрі міста! Це і Macys і Victoria Secret і багато інших.
І взагалі, тут - Силіконова Долина, тут повсюди компанії чиїми продуктами ти користуєшся!
Пальми ростуть так як в нас звичайні яблуні чи тополі.
По центру приємно пройтися.
Можна зустріти ось такі футуристичні трамвайчики з минулого
Чи колоритних людей
І це все співіснує зі старою архітектурою
А вечером ми поїхали на Twin Peaks, звідки відкривається чудовий вигляд на місто.
Доречі, всі люди дуже привітні. Можна спокійно зупинитися серед ночі і спитатися в перехожого як кудись добратися. Більше того, коли ми фотографувалися на фоні Golden Gate то до нас підійшла китаянка і запропонувала сфотографувати всіх нас разом.
Окремо хочеться розповісти про China Town.
Воно є в кожному великому місті Америки. Це як місто в місті. З окремим входом.
Туристичними приколами
І китайськими ліхтарями. На скільки я зрозумів ці ліхтарі вивісили як підготовку до китайського Нового року. 
Ми приїзджали сюди ще раз, в ніч перед від"їздом.
Ледве знайшли де припаркуватися. Це був Public parking. Де китаєць запропонував залишити йому ключі від машини. Хто такий? Яка ймовірність що він тут дійсно працює? Яка ймовірність що ми повернемося а машина все ще на стоянці? У нас там були ноути, документи і купа подарунків які ми купили вечером перед від"їздом. Ми довго мнулися, але коли туди приїхала якась дівчина і спокійно залишила ключі, то ми здалися. Щоправда, гуляли ми не довго. Зустріли пару бомжів з візочками, які спали на дворі, декількох страшних мексиканців і афро-американців. Хоча нас теж боялися :) Це було видно коли люди які йшли нам на зустріч переходили дорогу.
Андрій відстав, а коли наздогнав, то сказав:
- знаєте, тут страшно, краще йти назад
- нічого, добре що машина в надійних руках (потролив Віталік :) )
"Що ж ви там їли?" - переживали мами.
Дозвольте відповісти. Є чудовий сервіс http://www.yelp.com/ , який допомагає вибрати кафе/ресторан по місту, цінам, відгукам і кухні.
Отож, ми їли морську їду
Чудовий ресторанчик на пірсі, з бекоштовними апетайзерами, ввічливим персоналом, і смачною їдою. Хоча, за це вони включають 18% чайових в рахунок :)
А взагалі-то, ми кожен раз їли кухню іншого народу. Один раз італійську кухню, один раз американські стейки
Один раз лобстера
Це взагалі було весело, бо офіціант вдягнув нас в слюнявчики, як я привик це робити своїм дітям. Приніс апетитного лобстера, на кукурудзі, з салатиком, маслом і ... інструкцією як його їсти, пару щипців і специфічних вилок. Мені дуже сподобалося.
Мушу сказати що кожного разу коли ми ходили з американцями їсти, то вони платили за нас. І здивувало що вони кожен раз дуже ретельно перевіряють рахунок.
Ще приколи?
Тут буває таке ж як і в нас :)
А це вигляд з ілюмінатора, ми повернулися на Україну, у Львів. А команда літака ввічливо попереджає нас англійською і німецькою "Будете виходити, будьте обережними, бо там суцільний лід!" :)
Подорожуйте і діліться враженнями! ;)
