Дітки

Я не вірю і не читаю гороскоп, але похвалюся що моя старша доця - Левчик, а молодша - Тигрик. Ще не гиркають, але старша вже вміє ричати :) Робить це кожен раз коли я заходжу в двері, зустрічає мене з роботи.
Ми пробували ходити в Чомусик і Смайлик (гуртки дошкільного розвитку), але щось Оксанці це було в напряг, багато нових людей, кожен раз інші, вона не вспівала до них адаптовуватися. В результаті стали робити те саме але вдома, купили пластилін, дошку для малювання крейдою, мама з нею вирізає і малює...
Хочеться для своїх діток чогось особливого, а не звичайного садіка/школи, щось такого як розказують тут, не знаєте у Франику є таке?

Життя і Оксанка

Щось давно не писав про себе красивого. А стільки всього було...
Знаєте, якось я пішов в 16-00 з роботи! Це все винувата кума і найлучшішший друг Ваня. Зривають виробничий процес :) Зате ми накаталися на візку в Метро і підняли собі настрій.
А ще я і далі граю квест... ось пару фоток з завданнями





Не питайте що загадано на фотках - ми часто і самі не знаємо. Добре що в Франику не так багато вулиць :)
Доречі Оксанка вдалася вся в тата... теж любить лазити всюди і все досліджувати

Вобщем виросте - буде грати з татом в квест. На машину я до того часу нашкребу.
Хоча це далеко не єдине що вона вміє.Навіть не знаю яку професію вона обере, але вміти буде все :)

і грати на барабані

і грати в футбол

можливо навіть космонавтом стане

або моделлю
Та що тут казати, коли батьки вже наїлися піцци, напилися пива і лягли спати...

... голодна дитина не пропаде, а знайде собі пару яблучок і прогодує себе сама :)

І взагалі вона у нас як сонечко

І навіть якщо татко хворий, вона його все рівно любить

Боже, не дай батькам побачити цю фотку до закінчення паніки з грипом :)
Доречі, ми вже вміємо включати/виключати світло. Наразі це ще випадковість, нам просто подобається натискати на лампочки які світяться в виключателях, але хто зна...
Ми вміємо відкривати і закривати шафу купе і прищемляти собі пальці.
А ще ми вміємо щуритися так ніби хочемо загіпнотизувати когось :)
Далі буде...

Нам 1 рік!

Було 23-го числа.
Ми вже вміємо ходити, говорити "тату", "мама", "ляля" і запам"ятовувати всякі дурниці з першого разу :)
От впала вона один раз і вдарилася об двері. Бабця сказала "но-но-но" дверям і помахала на них пальцем. Тепер Сянька теж махає на нечемні двері пальцем :)
А ще вона мабуть стане мандрівником, бо вже вспіла побувати в Надвірній, Львові, Бучачі і скоро поїде на Шацькі озера. Хотіли їй ще показати Хмельницьку атомну станцію, але в неї в той день почали лізти зубки і температура піднялася до 39,5. Так що з тим прийшлося почекати.
Радує що вона знає що хоче і вміє за себе постояти (забирає іграшки в дітей :). не зі злості, просто з цікавості до іграшки. А старші діти не наважуються їй нічого сказати :) )
Та що розказувати, дивіться самі.
Ось ми дістаємо продукти з візка

Читаємо книжечку

Катаємося на татові

Помагаємо підливати город

А ось нам 1 рік

Вона рухається!

Вона рухається :)
Моя дитина рухається... всього лише прикласти руку до живота коханої... пару секунд... і удар... ну звісно не такий сильний як у футболістів :) але є!

Початок

Довго не розпочинав свій блог, бо вважав що раз в мене нема фотіка (а відповідно і фотографій), то я не зможу вести блог. І тільки коли в мене нарешті появився фотік (велике дякую Андрію за те що привіз мені його з Америки) я зрозумів що блог можна вести і без нього :)
Таке от життя! Ми самі придумуємо собі перепони і відмовляємося щось робити бо тяжко їх подолати.

Але сьогодні я хотів вам розказати про те що я скоро стану батьком!!!
Все ж таки це прекрасно бачити свою дитинку на УЗД і те як вона барахтається в животі.