Як не треба будуватися

Сьогодні був тяжкий день...
Я купляв гіпсокартон і все необхідне для півісної стелі (профіля, кріплення і т.д.)
Процес купівлі зайняв 1,5 години (купили 30 листів гіпсокартону, і купу інших довгих і тяжких речей)
Далі погрузка цього всього в таксі (15 хв), розгрузка біля під"їзда (10 хв) а потім почалося...
Виявилося що я підійшов до цього проекту без естімейту :) Крім того ми почали носити легші речі спочатку, лишивши тяжчу роботу на кінець (хто не знає, я буду жити на 9-му поверсі, і ліфт ще не скоро запустять)
Мало того, я недодумався покликати багато людей на допомогу. Покликав тільки брата Володю і брата дружини Сергія (і то Сергія я не хотів кликати, думав що ми з Володею самі справимося). Сергій був в шоці від об"ємів роботи і малої кількості людей. "Ви так спокійно говорите, занести 30 листів гіпсокартону! Ми 12 листів носили шефу цілою фірмою!"
Добре що в мене є старий друг Іван, який прийшов з дружиною Наталею (кума, дай тобі Боже ще 5 діточок за допомогу). Потім ще один брат дружини підключився - Павло. Ми довго все носили... А потім засікли час, який потратили на те щоб винести 1 лист... І вийшло що нам ще треба носити його 4 години!
Смеркалось... :)
Дрожащі руки нас не слухалися, ноги відмовляли... Дружби бухали в центрі міста...
І ось ми побачили світло! Світло на 2-му поверсі! Це було наше спасіння! 5 хв розмови з сусідом і ось ми вже носимо все що залишилося внизу до нього. Лиш би віддав потім :)
Тепер збираю гроші на могорич і тримаю ноги високо :)

Криза?

Всі навколо пишуть і говорять про кризу... замість того щоб ділом зайнятися.
Як на мене, то в кризи є і позитивні моменти.
1. Видно які банки нагліють, більше до них не піду.
2. Квартири і машини подешевшають
3. Робота майстрів теж подешевшає (раніше 1 м.кв. підвісної стелі коштував 17 дол, тепер можна знайти за 8-10)
4. Як для фірм, то в них взагалі золоті часи. Працівники зрозуміли що незамінимих немає і стали набагато зговорчивіші
Успіху вам
P.S.: Прийшла зима! Пора їхати на лижі!

Донечка маленька, сині оченятка...

Ця пісенька тепер крутиться в моїй голові :) Часто її чую.
Оксанка недавно перший раз впала з ліжка! Я так розумію що всі через це пройшли. Лікаря не викликали але переполоху трохи було :) Вона ж ще не вміє повзати, ми її лишили посередині великого ліжка. Самі пішли на кухню снідати... чуємо Оксанка почала різко плакати... Наталя побігла, в неї купа емоцій... я побіг, побачив що Оксанку піднімають з підлоги :)
Зразу після цього Наталя підготувала дитячий майданчик в нас на підлозі :) Тепер не страшно залишати Оксанку саму на пару хвилин. Або лишаємо її на ліжку зробивши 4 стіни з одіял.
Доречі, нам вже 4 місяці! Ми важимо 6300 і виросли до 61см!

Прогрес

Ви знали що людина розвивається так ніби йде по сходинкам. Якщо зусиль було недостатньо щоб стати на наступну то можна вважати що їх і не було, бо нічого не зміниться. А на дітях прогрес видно кожного тижня (якщо не дня).
Ще недавно Оксанка видавала тільки окремі гортанні звуки не довше ніж на 1 секунду, а тепер вона вже говорить цілими реченнями! Щось типу "еееуууааааааеееееееееееее". А ще мама почала робити їй гімнастику де однією з вправ було перевертаня зі спинки на животик. За тиждень вона вже сама це робила. Тобто вона і раніше це робила, але то було випадково. А тепер вона за декілька секунд сама це робить і цілком свідомо. Так що тепер її небезпечно залишати біля краю ліжка. Вона тепер малює круги тілом, голова лишається в центрі кола :)
Хоча інколи вона повзе вперед. Буває вночі підповзе до мами :) Мабуть хоче їсти :)
Тепер читаємо Нікітиних і балакаємо з Оксанкою.