Було 23-го числа.
Ми вже вміємо ходити, говорити "тату", "мама", "ляля" і запам"ятовувати всякі дурниці з першого разу :)
От впала вона один раз і вдарилася об двері. Бабця сказала "но-но-но" дверям і помахала на них пальцем. Тепер Сянька теж махає на нечемні двері пальцем :)
А ще вона мабуть стане мандрівником, бо вже вспіла побувати в Надвірній, Львові, Бучачі і скоро поїде на Шацькі озера. Хотіли їй ще показати Хмельницьку атомну станцію, але в неї в той день почали лізти зубки і температура піднялася до 39,5. Так що з тим прийшлося почекати.
Радує що вона знає що хоче і вміє за себе постояти (забирає іграшки в дітей :). не зі злості, просто з цікавості до іграшки. А старші діти не наважуються їй нічого сказати :) )
Та що розказувати, дивіться самі.
Ось ми дістаємо продукти з візка
Читаємо книжечку
Катаємося на татові
Помагаємо підливати город
А ось нам 1 рік
3 коментарі:
Яка у вас вже велика красунечка :), до речі таткова копія :). Здоров’я вам головне :)!
Але ж твоя донька виросла! А як час швидко летить! Ще пару років - і пора по кущах з фузеєю ходити :)
Здоровя вам і радості.
Красуня вона у вас, тьху-тьху )
Нехай росте здорова і щаслива на радість батькам!
Дописати коментар